Про заздрість

З біблії, заздрість - один із смертних гріхів, за які людина мусить покаятися. У психології заздрість не має негативного морального значення. Вона символізує потребу людини. Стосується наших глибинних психологічних потреб — любові, влади, слави.

Людина може чогось хотіти, але не розуміти цього, не мати зв’язку з потребою або не зізнаватися собі в бажанні, витісняючи його у підсвідомість. І йти по стратегії знецінення об’єкта заздрості (критикуючи тих, кому заздриш роками) або знецінення себе (засуджуючи себе та сумніваючись у власних здібностях). Але, заздрість є сигналом бажання і добре б усвідомити це бажання та подумати, як його задовольнити.

Зараз в інстаграмі в усіх усе вдається, всі продуктивні і дуже замотивовані. Здається, що всі навколо досягають та перемагають, «один лише я лежу і нічого не роблю».

Але, чи про правду всі ці гарні історії та пости? Ми покоління зроставше в жорсткому дефіциті соціальних ресурсів. Потім з соцмережами з’явилась можливість самовиражатись будь-яким чином. Людям хочеться бути визнаним, подобатись іншим, хочеться в очах інших бути кращім ніж є насправді. Хочеться доказати щось комусь через цю зовнішню картинку успішного успіху. Тому що внутрішньо віри в себе, в свою цінність та сили не вистачає.

Ця ілюзорна зовнішня картинка провокує на заздрість, бо якщо у когось щось є, іншому бракує. Ми всі звичайні люди, у яких щось вдається, а щось ні. Такі історії успішного успіху мені здаються трохи несправжніми. Тому стежте за тим, чому ви заздрите в соціальних мережах, та оформлюйте це в потреби.