Жіночність та відсутній батько

«Емоційне безбатьківство — це порожнеча і роки пошуку чогось, що заповнить її. Це ненадійність, яка відтворюються в кожних нових стосунках і війни, що неможливо виграти; біль, який зринає на поверхню по завершенні кожних стосунків...» — почуття доньок чиї батьки пішли, померли або фізично були присутні, а емоційно — ні.

Своєю відсутністю батько вчить доньку тому, що чоловік — це той, хто тобою зневажає, хто може відмовитися в будь-який час, для кого ти не є важливою, хто залишить в небезпеці, хто в тебе не вірить. І ти живеш з почуттям спустошення, не знаючи, чого хочеш, без мети і бажань. Не довіряєш, не просиш про допомогу, завжди розраховуєш лише на себе. І як ти не виглядала зовнішньо, ти не почуваєш себе до кінця жінкою.

Бо жіночність — це не про відвертий одяг, червону губну помаду і розкутість. Це про те, як жінка проявляється з чоловіками.

Формування відбувається через стосунки доньки з батьком. Ідеальна жіночність утворюється, коли донька почувала себе найгарнішою для батька, коли її слова і думки були цінні, коли вона могла ділитись усім з батьком без страху. Коли батько своїм прикладом доніс доньці, що вона варта найкращого ставлення.

Якщо було по іншому, вона замикається і пригнічує свої почуття, не каже про них і про свої потреби. Поруч з нею пусто, вона порожня — через те, що не було якісного спілкування з батьками.

Вона не почуває себе жінкою, бо батька не дав їй це усвідомлення через тепле спілкування.

Або ж вона слідує іншій стратегії — виникає тривожність і почуття вини, що батько з нею не спілкується. Тоді вона починає служити, і думати, що вона не гідна гарного ставлення, притягує абʼюзерів. Вона буде вважати, що повинна заслужити любов. Вона дуже ревнує, бо низька самоцінність створює переконання, що вона не гідна любові, входить в трикутники. Або ж пригнічує і ховає в собі почуття, щоб не показати партнеру, що вона погана і може так думати — через страх бути покинутою.